Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №42" Кам'янської міської ради

 

Вивчаємо інформатику


М/о класних керівників

 

МЕТОДИЧНЕ ОБ ЄДНАННЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ

2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

 

 

Аналіз роботи

методичного  об’єднання  класних  керівників

за 2016-2017 навчальний рік

 

        МО класних керівників здійснювало свою діяльність відповідно до основних завдань за­гальної середньої освіти, спрямованих на:

  • виховання громадянина України;
  • формування особистості учня, його наукового світогляду, розвиток його здібностей та обдарувань;
  • виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти;
  • підготовку учнів до подальшої освіти й трудової діяльності;
  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав, свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
  • реалізацію права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
  • виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
  • формування екологічних і економічних знань;
  • вивчення, узагальнення, пропагування передового педагогічного досвіду.

Аналізуючи  роботу класних керівників з класними колективами кожен із класних керівників намагається відшукати свої шляхи вирішення, здавалося, одних і тих же завдань. І чим вища майстерність класного керівника, тим результативнішим є процес виховання: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у взаєминах між педагогом і його вихованцями. Помітно впроваджуються нові форми роботи, прагнення йти в ногу з часом, працювати й творити в інтересах дитини, задля дитини.

У 2016 - 2017 н. р. виховний процес був спланований та проводився відповідно до «Основних орієнтирів виховання учнів 1-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Впроваджуючи цю програму, робота спрямовувалася на виховання:

- ціннісного ставлення до себе;

- ціннісного ставлення до сім'ї, родини, людей;

- ціннісного ставлення до праці;

- ціннісного ставлення до природи;

- ціннісного ставлення до культури і мистецтва;

- ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави.

Формування з дитячих років свідомого ставлення до свого здоров'я і здоров'я оточуючих, прищеплення дітям знань, умінь і навичок, які допоможуть їм протягом усього життя зберігати і зміцнювати своє здоров'я, проходить головною тезою в роботі класовода Хамраєвої В.Б. При цьому вона спонукає учнів до вивчення своєї особистості, сприяє усвідомленню учнями, що фізичне вдосконалення тісно пов'язане з духовним і моральним, вчить критично ставитись до своєї поведінки та поведінки друзів, будучи при цьому толерантними, прилучає школярів до загальнолюдських цінностей.

           Розвиток у дітей високих естетичних ідеалів - мета роботи класовода Оровецької С.Ю.   Вона   вчить вихованців   бачити   прекрасне   і   в навколишньому світі і в оточуючих; і не лише бачити, а й творити прекрасне, берегти і примножувати його. В своїй роботі класовод враховує психофізіологічні особливості дітей, забезпечує комфортні і безпечні умови для розвитку особистості учня, реалізації його природних потенцій.

Провідною ідеєю досвіду класного керівника 7 класу Крупко Н.І. є розвиток індивідуальних здібностей та нахилів учнів, підвищення їх загальної культури. Навчально-виховну роботу вона спрямовує на досягнення доброзичливої атмосфери в дитячому колективі, підняття загального рівня вихованості та культури; взаємоповага, взаємодопомога, толерантність, взаєморозуміння, культура спілкування, збереження здоров'я - ось ті питання, на які звертається увага класовода у виховній роботі.

Класний керівник 8 класу Черненко В.В. багато часу приділяє формуванню моральної свідомості своїх вихованців, толерантного ставлення до оточуючих людей, розширенню знань учнів у пізнаванні навколишнього світу та правил проживання у суспільстві, і всі виховні заходи, проведені класоводом, ґрунтуються на етнопедагогічних традиціях; крім того, Валентина Валеріївна   постійно прищеплює дітям знання про бережливе ставлення до свого здоров'я, наголошує на необхідності фізичного вдосконалення, спонукає до постійного дотримання режиму дня, котрий був складений разом з батьками.

                Щоб клас став справжнім колективом необхідне проведення колективних творчих справ, вважає класний керівник Булгак О.М. І ця теза підтверджується. Учні класу разом з керівником постійно організовують і проводять цікаві ранки, конкурси, екскурсії; жоден учень не залишається осторонь, кожному знаходиться завдання згідно його можливостей і таланту; і саме при проведенні КТС у учнів формуються загальнолюдські цінності, розкривається і розвивається талант, зберігається неповторність кожної дитини, і класний колектив стає виховним середовищем, що забезпечує соціалізацію кожного учня, сприяє формуванню засад високоморальної поведінки і здорового способу життя. До проведення КТС класний керівник постійно залучає батьків, що сприяє вихованню відповідальності, взаємоповаги, взаємодопомоги, спонукає до кращого взаєморозуміння між батьками і дітьми, батьками і педагогом.

Як класний керівник 5 класу, Костікова О.Г. значну увагу приділяє морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню свідомого ставлення учнів до свого здоров'я та здоров'я оточуючих як найвищої соціальної цінності, формує в них почуття обов'язку, відповідальності, культурної поведінки, прагне навчити їх знайти своє місце в соціумі. Особливого значення вона надає ознайомленню вихованців з моральними проявами найвищого рівня, розгляду й аналізу відповідних подій, вчинків і поглядів героїв минулого і сучасності, - при цьому в центрі уваги ставиться людина з її самобутнім характером, життєвим досвідом, відношенням до інших людей.  Учні її класу незалежні  і  не конформні,  доброзичливі у спілкуванні, емоційно відкриті і чутливі до моральних проблем.

Класний керівник Чорноморець Л.Л. формує в учнів орієнтири на загальнолюдські цінності, любов до своєї держави і народу; великого значення надає правовому вихованню, через яке у дитини розвиваються риси громадянина, духовність, фізична досконалість, естетична, трудова, економічна та правова культура, формується всебічно розвинена особистість. Він прагне прищепити учням любов до духовних надбань людства, сприяє формуванню в них національної правосвідомості, прилучає до нетлінних скарбів народної творчості.

Провідною ідеєю в роботі класовода 3а класу Юрченко С.М. є розвиток особистості учня через гуманізацію та демократизацію відносин в системі «класний керівник – вихованець» за умов спільної інтелектуально-творчої пошукової діяльності класного колективу. Мета її роботи - створення мотивації до самовдосконалення кожного учня, мобілізація особистісного потенціалу на основі радісного успіху в спілкуванні; формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. У виборі форм і методів виховного впливу враховує особливості кожної дитини, прагне найефективніше використати її потенційні можливості природних задатків та здібностей.

      Учнівський колектив - це могутній засіб і необхідна умова формування особистості,- вважає класовод Продан О.В. .Але у вихованні особистості дитини вона не покладається на відносини, які виникли спонтанно, на стихійно сформовану думку стосовно окремих дітей, а вчить школярів бути об'єктивними, справедливими, гуманними і вимогливими, чуйними стосовно інших. Провідною ідеєю у її роботі є відродження самобутнього характеру кожного учня, розвиток його творчих задатків, поглиблення інтелектуальної самостійності, вдосконалення соціальної поведінки, зміцнення вольової та емоційної сфери, що сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання, самореалізації, яка керується в житті загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу і яка готова до конкурентного вибору свого місця в житті.

Роботу методичного об’єднання побудовано на основі системного підходу та принципів неперервної освіти педагогічних працівників, на діагностичній основі, глибокому вивченні та аналізі результативності виховного процесу і рівня вихованості учнів, рівня професійної підготовки  класних керівників.

Планування методичної роботи здійснювалося  на діагностичній основі, мета якої – виявлення недоліків у практичній діяльності кожного педагога та в розкритті основних шляхів їх подолання й запобігання їм. Це допомогло виявити рівень теоретичних знань класних керівників, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, здатність обстоювати, аргументувати свою точку зору. Водночас класні керівники  працювали над підвищенням рівня психологічної готовності до педагогічної взаємодії з учнями. Саме тому було організовано систему заходів, які сприяли становленню класного керівника як суб`єкта педагогічної взаємодії в умовах особистісно зорієнтованого виховання, впровадження досягнень гуманістичної педагогіки і психології в практику роботи закладу

   З метою вивчення активних форм виховної роботи класного керівника з правової освіти і виховання було проведено діагностику «Активні форми роботи класного керівника з правової освіти і виховання».

   З метою визначення самооцінки психічних станів особистості було проведено у ІІ семестрі анкетування для класних керівників 1 - 9 класів, в загальній кількості –  250 осіб - «Самооцінка психічних станів особистості»

 В процесі обробки анкетних даних були отримані наступні результати:

1.      Шкала тривожності – схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги

-        Середньостатична норма – 12 осіб

-        Вище норми –1 особа

2.      Шкала фрустрації – психічний стан, який виникає внаслідок реальної або уявлюваної перешкоди, що перешкоджає досягненню мети.

-        Середньостатична норма – 11 осіб

-        Вище норми –  3 особи

3.      Шкала агресивності -  підвищена психологічна активність, прагнення до лідерства шляхом застосування сили стосовно інших людей.

-        Підвищена агресивність – 1 особи

-        Середньо статична норма - 14

-        Нижче норми – 0 осіб

4.      Шкала - утрудненість у зміні наміченої суб’єктом діяльності в умовах, що об’єктивно вимагають її перебудови.

- Середньостатична норма – 12 осіб

- Вище норми – 3осіб  ( Ці класні керівники важко йдуть через різні види труднощів,  важко даються  зміни в діяльності, поведінці,  пошуку нових шляхів у житті, не бажають змінювати власні стереотипи поведінки).

         Висновок : підрахувавши суму балів за 4 шкалами, можна зробити висновок, що 11 класних керівників за результатами анкетування мають кількість балів, що відповідають нормі.

Головні зусилля зосереджено на наданні реальної, дієвої допомоги педагогам у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, морально – психологічного клімату, які сприяють пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій, оптимізації виховного процесу.

Проведення засідань сприяє підвищенню теоретичного рівня педагогічних кадрів. Розширенню їхнього світогляду, допомагає отримати необхідні знання для втілення інноваційних особистісно зорієнтованих виховних технологій, впроваджуючи активні форми і види діяльності запровадженню інтерактивних методик у виховний процес.

Класні керівники активно впроваджують творчу програму виховної роботи.

Під час роботи над проблемними питаннями  в системі методичного забезпечення основну увагу спрямовано на виконання таких завдань:

Ø Підвищення практичної підготовки класних керівників до здійснення особистісно зорієнтованого підходу в системі виховній діяльності;

Ø Вироблення єдиних вимог у вирішенні найпринциповіших питань практичної реалізації інноваційних виховних технологій, забезпечення системності в роботі;

Ø Вироблення в педагогів умінь і навичок застосування науково – теоретичних знань на практиці, вдосконалення їхньої педагогічної майстерності, розвиток творчості, нового педагогічного мислення;

Ø Ознайомлення та впровадження передового педагогічного досвіду;

Ø Впровадження в систему підготовки педагогічних кадрів активних форм роботи: рольових, сюжетних ігор, діалогів, дискусій, диспутів тощо.

 Головне завдання в роботі класного керівника – створення умов для розвитку особистості учня. І досягається  це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Сюди входять:

а) гурткова робота;

б) вивчення умов життя учнів, відвідування вдома, визначення кола спілкування учня в школі та поза нею;

в) взаємини з батьками;

г) проведення виховних бесід, класних годин, екскурсій, походів.

Виховна система школи направлена на створення національної школи – прищеплення дітям любові до духовних оберегів пам`яті, формування в них національної свідомості, прилучення до нетлінних скарбів народної творчості

Однією з основних проблем у виховній роботі з учнями є налагодження індивідуального підходу до кожної особистості, розвиток творчого потенціалу дитини та профілактична робота, направлена на правовий аспект у вихованні учнів, схильних до правопорушень. Адже кожна дитина – це особистість. А кожна особистість потребує творчого підходу, великого  терпіння і любові з боку вчителя, вихователя. Тільки при такому підході до справи є шанс розкрити і розвинути усі кращі сторони чутливої дитячої душі, творчого потенціалу дитини.

       Головним завданням методичної роботи у школі є надання реальної, дієвої допомоги класним керівникам у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь. У минулому навчальному році методичне об’єднання класних керівників також спрямувало свою роботу на:

- розвиток естетичних смаків і уподобань школярів, залучення до прекрасного, до уміння сприймати і цінувати мистецтво;

- виховання школярів на загальноприйнятих нормах етики і моралі;

- виховання гармонійно та всебічно розвинутої особистості кожного школяра;

- надання допомоги батькам у сімейному вихованні, творча співпраця з батьківською громадськістю;

- вивчення і впровадження в практику педагогічної майстерності класного керівника з питань психолого-педагогічного спілкування з учнями різних категорій;

- пропаганда здорового способу життя, залучення до занять спортом, фізкультурою, закалюванням організму;

- впровадження в систему виховної роботи заходів по запобіганню насильства над дітьми, між дітьми, попередження травматизму.

       В минулому навчальному році методичне об’єднання класних керівників особливу увагу приділило темі морально-естетичного виховання та формування життєвих компетенцій школярів. Кожен класний керівник так спланував свою роботу, щоб рівноцінно поєднувати виховні справи, зміст яких охоплює різні сфери життєдіяльності дитини; розвивати її природні потреби у спілкуванні, пізнанні, грі, творчості, соціальному визнанні: формувати її стійкий активно включений інтерес до позакласних справ, активного дозвілля, повагу до старших, забезпечити комфортний фізичний та емоційний стан. Це і « Презентація класу »,  і « Шевченківські дні », і Лінійка «День Соборності України », і  Урок пам’яті « Афганістан – вічний біль », і Відкрита виховна година «День Землі », і  Лінійка Скорботи «Чорнобиль» тощо. Також класні керівники проводили правові бесіди, профорієнтаційні бесіди, виховні години «Голодомор», «СНІД», «9 травня – День Перемоги» і т.д.

 Є проблеми, які потребують вирішення у новому 2017-2018 навчальному році. Потрібно відійти від так званих «виховних годин», адже виховання – постійний, неперервний процес, а не 40-хвилинний вплив на дитину раз на тиждень. Потрібно використовувати нетрадиційні форми виховної роботи: диспути, години спілкування, різні форми роботи із книгою, ілюстраціями, періодичною пресою, усні журнали, екскурсії, ранки, свята, вікторини, конкурси, змагання по вікових категоріях.

Для реалізації  виховної  проблеми був розроблений план виховної роботи навчального закладу,    виховні плани класних керівників. Ці плани охоплюють всі напрямки виховання:  національно-патріотичне виховання, превентивне виховання, громадянське та марально-правове виховання, художньо-естетичне виховання, трудове та професійне виховання, формування здорового способу  життя та екологічне виховання, військово-патріотичне виховання, родинно-сімейне виховання..

Протягом навчального року класними керівниками, учителями початкових класів, бібліотекарем, педагогом-організатором проведені  різноманітні  виховні заходи: ранки, лінійки, усні журнали, виставки малюнків,  тренінги, бібліотечні уроки, вечори відпочинку,  предметні тижні . Усі ці заходи сприяли розвитку індивідуальних здібностей та особливостей учнів, розвитку їх талантів. Варто відмітити такі виховні заходи, проведені вчителями початкових класів, як: «Пам’яті події країни»(Оровецька С.Ю.), «Прощавай букварику, мій перший друже»(Продан О.В.,Лазарєва Є.О.), «Конкурс кмітливих про все на світі»(Юрченко С.М.), «Немає друга – шукай, знайшов-бережи»(Божок Т.М.),  «Ми діти твої, Україно»(Костогриз М.В.), «Прощавай, початкова школо!»(Хамраєва В.Б) тощо. Серед 5-9 класів цікаві  змістовні виховні заходи були проведені з тематики:  «Андріївські вечорниці»(Костікова О.Г.), «Герої серед нас»(Чорноморець Л.Л.), «Світ професій»(Усенко О.О.),  «Від славних козаків до воїнів АТО»(Булгак О.М.), «Чорнобильські дзвони»(Черненко В.В.) «День великої Перемоги»(Крупко Н.І.)  тощо.

На належному рівні в школі проводилися заходи військово-патріотичного виховання, на годинах спілкування  в  класах учні розповіли про бойове минуле  своїх найближчих родичів, спираючись на зібраний матеріал.

У напрямку національно - патріотичного  виховання відповідно  до всесвітніх  історичних дат, пам’ятних подій  нашої держави й міста проводилися різноманітні заходи, серед яких: урок до річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, етнографа, історика;  години спілкування «До Дня української писемності та мови»,  «Прости нас , пам'яте,  прости» , «Символи моєї держави»,  «Моє обличчя – це обличчя країни», «До Дня людей похилого віку».

Художньо-естетичний аспект виховної роботи знайшов свою реалізацію в проведенні протягом навчального року  загальношкільних заходів, а також в участі учнів  в різноманітних районних та  обласних конкурсах.  На належному рівні здійснюється художньо-естетичне виховання в школі, мета якого формувати основи естетичної культури, норм та принципів, виховувати художні смаки та естетичну активність. Були проведені постійні виставки малюнків, а саме: «Барви рідного краю», «Осінній калейдоскоп», «Зима-чарівниця», «Молодь обирає здоровий спосіб життя», «Різдво Христове», «Весна», «Податки очима дітей», тощо.

Робота з трудового виховання була спрямована на формування в учнів свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, виховання прагнення до здобуття міцних знань, постійного відвідування гуртків, дисциплінованості, бережного ставлення до природних багатств

            У напрямі родинно-сімейного виховання робота спрямована на пошук максимальної взаємодії між батьками та вчителями.    Згідно з  планами роботи вчителів початкових класів та класних керівників проводилися свята із залученням батьків учнів,  батьківські збори, засідання батьківських комітетів, де обговорювалися актуальні питання щодо виховання дітей. Протягом року  систематично та за потребою проводились індивідуальні консультації для батьків.  Батьківський  комітет школи бере активну  участь у  житті школи.     

Щодо формування здорового способу життя в школі вчителями та класними керівниками було забезпечено повноцінний розвиток учнів, охорона і зміцнення їхнього здоров´я, обговорені правила особистої гігієни, підтримання порядку на своєму робочому місці; у класах були проведені бесіди та години спілкування, а саме: «Гігієна школяра»,  систематично проводилися фізкультхвилинки на уроках у 1-4 класах.

       Основним завданням,  над яким працювало методичне об’єднання в 2016-2017 навчальному році, було всебічне підвищення компетенції й професійної майстерності кожного класного керівника, підвищення його творчого потенціалу, підвищення якості й ефективності системи виховної роботи класу, школи. Для організації поставленої задачі були проведені теоретичні й практичні семінари, засідання методичного об’єднання класних керівників.

Колективна методична робота дозволила класним керівникам оволодіти різними виховними засобами, що сприяють максимальній реалізації педагогічних можливостей в розвитку індивідуальних якостей особистості.

Під час взаємовідвідувань позакласних заходів, при організації відкритих годин спілкування, колективних творчих справ класні керівники вчились аналізувати свою роботу, правильно оцінювати її результати, виправляти недоліки.

Методична робота з класними керівниками проводилась у формі круглих столів, дискусій, практикумів, тренінгів, що дозволило досягти більш точної, конкретної роботи в удосконаленні діяльності. Адже вчителі не лише вчились і приймали інформацію, а й були активними учасниками.

«Виховання – велика справа: ним вирішується доля людини». Ці слова В.Г.Бєлінського добре відомі, вони не втрачають своєї актуальності й набувають ще більшої значущості в наш час. Адже, дійсно, сьогодні як ніколи раніше доля людини залежить від того, як вона вихована.

Ключовою фігурою в цьому процесі залишається класний керівник. Саме від його особистості залежать зміни, творчий підхід, плідність діяльності у становленні системи виховної роботи, що спирається на духовно-моральні цінності суспільства, етичні норми, культуру, поведінку, принципи співжиття у соціумі.

Наприкінці кожного навчального року з метою планування виховної роботи на наступний навчальний рік проводиться визначення рівня вихованості учнів нашої школи.

У 2016 – 2017 н. р. проводилася оцінка загального рівня вихованості  учнів 4 – 9,11 класів за 100% системою. Загальний рівень вихованості не сягав вище 100 %, але й не опускався нижче 50%.

  Вищий рівень вихованості мають учні 3а класу ,5 класу,9класу. В учнів 6-8 класів цей бал дещо нижчий. Це можна пояснити особливостями «перехідного віку».

Результати анкетування показали, що  у вихованців школи найбільш розвиненими є почуття колективізму та товариськості, працелюбства, гуманізму, добре розвинена бережливість. Нажаль низький рівень чуйності та доброти. Тому педагогічному колективу  необхідно попрацювати над вихованням у школярів милосердя, чуйності, взаємодопомоги та взаєморозуміння. Низьким є рівень і суспільної активності. Але треба зазначити, що він має тенденцію до зростання в середніх класах та дещо нижчий у старшокласників. Це є свідченням того, що учні середніх класів та старшокласники цікавляться суспільними процесами, можуть дати їм оцінку.

Учні початкових класів цікавляться історією і культурою рідного краю, турбуються про оточуючих, намагаються допомогти один одному, учні середніх та старших класів  беруть участь у трудових акціях, усвідомлюючи цінність праці, проявляють цілеспрямованість.

В кінці навчального року з метою аналізу проведених традиційних свят з учнями школи було проведено анкетування «Цікаві заходи». Результати анкетування свідчать  про те, що:

учні 2-9,11 класів вважають ефективними формами роботи проведення свят та екскурсій.

Враховуючи набутий позитивний досвід в діяльності методичного об’єднання, відмічені недоліки, враховуючи проблему, над якою працює педагогічний колектив, методичне об’єднання класних керівників ставить перед собою           завдання  на 2017 – 2018 навчальний рік:

  •   підвищення теоретичного рівня класних керівників  з питань морально-духовного виховання й вмінь застосовувати одержані знання в практичній діяльності, вдосконалення якості й форм роботи з громадянського виховання;
  •  формування інформаційного банку, необхідного для керування виховним процесом, реалізація творчих здібностей класних керівників й узагальнення передового педагогічного досвіду через організацію відкритих заходів виховного характеру, обмін досвідом;
  •   сприяння становленню й розвитку органів учнівського самоврядування, забезпечення єдиного принципового підходу до виховання й соціалізації учнів;
  •  координація зусиль класних керівників й батьківської громадськості на організацію спільної роботи з профорієнтації учнів.
  • виконання рекомендацій практичного психолога по підвищенню рівня вихованості учнів.
  • спрямувати роботу на реалізацію принципу особистого підходу до учня в педагогічній діяльності вчителів.
  • виховання учнів в дусі національної свідомості, людської гідності, патріота своєї держави.
  • збереження та зміцнення фізичного, морального та психічного розвитку дитини.
  • приділяти належну увагу формуванню дружнього колективу.
  • систематично проводити роботу з батьками по попередженню дитячого травматизму, збереженню здоров’я та життєдіяльності учнів.
  • проводити різноманітні бесіди з батьками по попередженню дитячої злочинності, на виявлення суїциду, бездоглядності дітей.
  • стежити за новинками педагогічної літератури, вивчати їх і впроваджувати в своїй роботі.
  • приділяти більшу увагу проблемам молодих класних керівників, їх адаптації до шкільного життя. 
  • посилити індивідуальну роботу з дітьми, схильними до правопорушень. 
  • приділити особливу увагу організації роботи з обдарованими дітьми. Працювати над створенням оптимальних умов для розвитку обдарованих дітей, забезпечення їх самореалізації. . 
  • залучати батьків до активної участі в організації і проведенні позакласних заходів. 
  • формування ціннісного ставлення до себе, людей, довкілля, Батьківщини;
  • формування гуманістичної, життєтворчої, духовно багатої та морально чистої особистості з глибоко усвідомленою національною та громадянською позицією;
  • забезпечення кожній дитині умов для саморозвитку та самовдосконалення;
  • формування розуміння кожною дитиною особистої ролі в розвитку рідного краю та всього суспільства;
  • виховання інтелігентності, високого рівня освіти та культури;
  • формування навичок економічного та екологічного мислення, виховання основних рис ділової людини;
  • формування вміння швидко пристосовуватись до безперервних змін у суспільстві, економіці; уміння соціально адаптуватись, шукати найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем;
  • виховання уміння не губитися у швидкоплинному інформаційному просторі, вміння володіти собою в складних життєвих ситуаціях; дотримуватись самодисципліни, самоконтролю;
  • формування потреб постійного навчання, безперервної освіти;
  • виховання вміти спілкуватись з однолітками, в міжстатевих відносинах і різновікових колективах;
  • формування екологічного мислення, діалектичного світогляду, оптимістичного погляду на життя;
  • формування засад здорового способу життя.